Найстрашніше явище сучасного бізнесу – Імітатори. Job.tochka.net намагалася розібратися, як їх розпізнати і як боротися з тими, хто не працює, а лише робить вигляд.

Напевно, багатьом доводилося стикатися з такою ситуацією: на роботу у вашу компанію приходить новий співробітник-зірка. З перших днів своєї роботи він справляє незабутнє враження на оточуючих. Він охайний, пунктуальний, уважний до колег. На першій же планірці він показує презентацію в PowerPoint, із якої всім присутнім стає зрозуміло, в якому складному становищі перебуває його підрозділ. Але наш герой відразу заспокоює присутніх тим, що в нього, як і в будь-якого пристойного героя, є план порятунку! Він полягає в тому, щоб ретельно розібратися в причинах існуючих проблем і вже найближчим часом приступити до їх винищення.

Після такого старту йому гарантована увага начальства, і ось уже приймальню шефа важко уявити без його присутності. В руках у нього завжди щось є: щоденник, файл із документами, роздрукована на трьох аркушах і склеєна часова діаграма або блок-схема врешті-решт. Начальству явно імпонує таке завзяття, й воно всіляко підтримує новачка, ставлячи його у приклад підстаркуватим колегам із сусіднього відділу, які досі набирають документи одним пальцем у текстовому редакторі.

Він спілкується з усіма, хто готовий йому що-небудь говорити, й скоро стає в курсі всіх справ і політики в компанії. Представники протилежної статі перешіптуються про нього в курилках, а решта заздрять і роблять відчайдушні спроби привернути до себе увагу, монопольно узурповану новою «надією» компанії.

За місяць напруженої підготовчої роботи наш герой представляє на черговій планірці свій річний план на 50-ти сторінках, поцяткований діаграмами, графіками й таблицями. Це його зоряний час. Він попереджає, що не варто чекати миттєвих результатів, оскільки роботи дуже багато. Більше того, спочатку ситуація може навіть погіршитися, зате за півроку настане стабілізація, а за рік – прорив, який залишить конкурентів далеко позаду. Начальство цвіте, відділ кадрів пишається своєю роботою з підбору персоналу, колеги із сусіднього відділу просто спинним мозком відчувають свою нікчемність, а бухгалтерія тихо ридає від розчулення у квартальний звіт.

А потім минає місяць за місяцем, от тільки ситуація в його підрозділі погіршується. Щоправда, він же й не обіцяв поліпшень, значить ситуація під контролем, – думають товариші по службі. Та ось позаду вже півроку, а обіцяної стабілізації все немає. Робота завалена, компанія не те щоб обскакати конкурентів – свої ринки втрачає! Що робити? Точніше, не зовсім так. Тому що наш герой ставить питання ширше: що робити, щоб протягнути на цій роботі якомога довше!?

Описаний випадок оповідає про найстрашніше явище сучасного бізнесу – про Імітатора. Імітатори заполонили простір наших офісів. Це раніше їх малювали на карикатурах у смішних чорних нарукавниках, з пивним животиком і в окулярах. Зараз вони – модні персонажі тусовок, вони згинають свої треновані тіла у спортзалах і знають усе про все. Звільнений від основної роботи час вони із задоволенням проводять за читанням новин, а також у соціальних мережах, невпинно підвищуючи там свої рейтинги, не забуваючи, природно, і про Скайп із Аською.

Імітатори тусуються в різних інтернет-спільнотах, часто виступаючи їх творцями або модераторами, а також є затятими громадськими діячами, які борються за що завгодно – від захисту світу у зв'язку з глобальним потеплінням до порятунку панд. Головне, щоб це було десь подалі, а результат було неможливо виміряти. Імітатори зазвичай добре освічені, начитані й ерудовані. Їхній особистісний рівень розвитку настільки високий, що Імітатори просто не готові розмінюватися на дрібниці й працювати на благо іншої людини за такі смішні гроші.

Більшість роботодавців боїться Імітаторів, як вогню, й намагаються поставити їм надійний заслін у вигляді багаторівневих співбесід із хитромудрими тестами, але Імітатори зазвичай легко справляються з такими перешкодами. У них є особливий шарм, який дозволяє зачарувати навіть досвідчених HR-менеджерів: як же, це ж сяючий діамант! Що в нього не запитай – він знає, тут же швиденько будує графік і показує на ньому все, чого ваша душа бажає! Резюме в нього гарне, акуратно відформатоване, все розкладене по поличках, усі дипломи та курси на найвиднішому місці. Щоправда, місця роботи змінює часто, але на кожне звільнення в нього є вагома причина – зміна власника, криза на ринку або просто дідуся хворого довелося доглядати. Багатий досвід проходження співбесід дозволяє Імітатору легко обходити найкаверзніші питання інтерв'юера, а тести, які застосовують роботодавці, він уже давно вивчив напам'ять. Здається, що впоратися з ним немає жодної можливості. Проте від кожної напасті є свій засіб.

У зв’язку зі своєю діяльністю мені часто доводиться мати справу з Імітаторами. Вони забирають час консультантів, оскільки Імітаторів об'єктивно важко виявити відразу. Тому в мене є цілий ряд способів розпізнати їх серед претендентів, найефективнішими з яких є два, які не потребують спеціальної підготовки. Про них я й розповім.

Перший відомий усім, але однаково більшість роботодавців ним нехтують або роблять лише поверхневу перевірку. Ідеться про перевірку рекомендацій. У першу чергу, відразу ж відкиньте письмові рекомендації від перших осіб компаній, де працював Імітатор. Ви справді думаєте, що директор великої компанії сидітиме і складатиме рекомендаційний лист для звільненого співробітника? Не створюйте ілюзій! Якщо Імітатор звільнився без скандалу, то він сам пише собі рекомендаційний лист, який підписує директор, аби скоріше здихатися «цінного» співробітника. Також не варто довіряти тим людям, телефони яких Імітатор сам вам надає. Не виключено, що це його приятелі, люди, з якими в нього добрі стосунки, або невдахи, звільнені разом із ним і злі на компанію. У клінічних випадках буває й так, що номери телефонів узагалі належать іншим людям, які перебувають із Імітаторами у змові. Я рекомендую звертатися за рекомендаціями виключно до його безпосереднього начальника – він точно не стане вигороджувати Імітатора, оскільки його ляпи явно позначалися й на кар'єрі начальника. Для контролю корисно поговорити ще з кимось, хто безпосередньо стикався з Імітатором по роботі, але не числиться у його списках рекомендачів.

Другий спосіб стосується виявлення мотивацій, до чого ми ставимося дуже серйозно. У боротьбі з Імітаторами я помітив цікаву закономірність: у них чистісінько відсутні цілі та мотиваційні чинники. Тобто не так щоб їх не було зовсім – як я вже зазначав, Імітатори прекрасно тримаються на інтерв'ю і промовляють найправильніші варіанти відповідей типу: самореалізація, професійне вдосконалення, особистісний розвиток тощо. Але коли, проводячи глибинне структуроване інтерв'ю за компетенціями, починаєш копати глибше, з'ясовується, що вони не готові робити абсолютно нічого для досягнення декларованих цілей! Більше того, мотиваційні чинники, про які вони говорять, для них не суттєві, а інші не проявляються! Виходить, що навіть якщо хтось захоче змусити працювати Імітатора, знайти в нього «кнопку» і впливати на неї батогом або пряником, спроба навряд чи увінчається успіхом. Імітатори – це люди без «кнопки». Вірніше, вона, може, і є, але так глибоко, що простіше позбутися такого «працівника», ніж шукати його «кнопку».

Сергій Марченко,

Керуючий Партнер

Executive Search агентства SM Consulting