( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 3, ст. 10 ) 

{ Вводиться в дію Постановою ВР 
    N 1931-XII ( 1931-12 ) від 06.12.91, ВВР, 1992, N 3, ст. 11 } 

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом 
    N 2356-XII ( 2356-12 ) від 15.05.92, ВВР, 1992, N 32, ст.459 
                                   Декретом
    N 7-92 від 09.12.92, ВВР, 1993, N 5, ст. 34 
                                   Законами
    N 3128-XII ( 3128-12 ) від 22.04.93, ВВР, 1993, N 22, ст.227
    N 3284-XII ( 3284-12 ) від 17.06.93, ВВР, 1993, N 29, ст.303
    N 3948-XII ( 3948-12 ) від 04.02.94, ВВР, 1994, N 24, ст.179
    N 428/95-ВР від 14.11.95, ВВР, 1995, N 43, ст.313 } 

{ Додатково див. Постанову ВР  N 429/95-ВР від 14.11.95, 
      ВВР, 1995, N 43, ст.314 } 

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами 
  N 198/96-ВР від 16.05.96, ВВР, 1996, N 31, ст.146 
  N 534/96-ВР від 21.11.96, ВВР, 1997, N  4, ст. 23 
  N 307/97-ВР від 04.06.97, ВВР, 1997, N 45, ст.283 
  N 112/98-ВР від 11.02.98, ВВР, 1998, N 26, ст.156 
  N 1222-XIV ( 1222-14 ) від 17.11.99, ВВР, 1999, N 52, ст.465 
  N 1461-III ( 1461-14 ) від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.104 
  N 2631-III ( 2631-14 ) від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 44, ст.228 
  N 2833-III ( 2833-14 ) від 29.11.2001 - набуває чинності з 
  1 січня 2002 року, ВВР, 2002, N 10, ст.71 
  N 2981-III ( 2981-14 ) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.125 
  N  854-IV  (  854-15 ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 36, ст.278 
  N  904-IV  (  904-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.317 
  N  951-IV  (  951-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 39, ст.348 
  N 1096-IV  ( 1096-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38 
  N 1110-IV  ( 1110-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.53 
  N 1111-IV  ( 1111-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.54 
  N 2603-IV  ( 2603-15 ) від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 25, ст.338 
  N  997-V   (  997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440 
  N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 
                              - зміни діють по 31 грудня 2008 року } 

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду 
          N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 } 

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом 
  N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.535 } 
 

  { Положення  Закону  України "Про пенсійне забезпечення" 
    застосовуються в частині визначення права на пенсію за 
    віком на пільгових умовах і за вислугу років згідно із 
    Законом   N 3108-IV  ( 3108-15 )  від 17.11.2005, ВВР, 
    2006, N 1, ст.18 } 

{ Установити, що розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, 
додаткових   пенсій,  цільової  грошової  допомоги  та  пенсій  за 
особливі  заслуги  перед  Україною  та  інших  доплат  до  пенсій, 
встановлених  законодавством),  призначених у 2006 році відповідно 
до  цього  Закону,  не  може перевищувати 12 мінімальних пенсій за 
віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону 
України  "Про  загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування" 
(  1058-15  ),  згідно  із  Законом  N  3235-IV  (  3235-15  ) від 
20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96 } 

{  Установити,  що  з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії 
або  щомісячного  довічного  грошового  утримання  (з  урахуванням 
надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги 
та  пенсій  за  особливі заслуги перед Україною та інших доплат до 
пенсій,  встановлених законодавством), призначених (перерахованих) 
у  2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 
12  мінімальних  розмірів  пенсії  за  віком, встановленої абзацом 
першим    частини   першої   статті   28   Закону   України   "Про 
загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), а 
по  інших  категоріях  пенсіонерів  розмір  пенсії або щомісячного 
довічного  грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, 
додаткових   пенсій,  цільової  грошової  допомоги  та  пенсій  за 
особливі  заслуги  перед  Україною  та  інших  доплат  до  пенсій, 
встановлених  законодавством),  призначених (перерахованих) у 2007 
році,  не  може  перевищувати 10 тисяч гривень на місяць згідно із 
Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 }  

     Цей  Закон  відповідно  до Конституції України ( 254к/96-ВР ) 
гарантує  всім  непрацездатним   громадянам   України   право   на 
матеріальне забезпечення за рахунок суспільних  фондів  споживання 
шляхом надання трудових і соціальних пенсій. 

     Закон  спрямований  на  те,   щоб    повніше    враховувалася 
суспільно корисна праця як джерело зростання  добробуту  народу  і 
кожної  людини,  встановлює  єдність  умов  і   норм    пенсійного 
забезпечення  робітників,  членів  колгоспів  та  інших  категорій 
трудящих. 

     Закон  гарантує  соціальну  захищеність  пенсіонерів   шляхом 
встановлення  пенсій  на  рівні,  орієнтованому  на    прожитковий 
мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів  у  зв'язку  із 
збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і  підвищенням 
ефективності економіки республіки. 

                   Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

     Стаття 1. Право громадян України на державне пенсійне 
               забезпечення 

     Громадяни  України  мають  право   на    державне    пенсійне 
забезпечення за  віком,  по  інвалідності,  у  зв'язку  з  втратою 
годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. 

     Іноземні громадяни та особи без громадянства, які  проживають 
в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України  на 
умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами. 

     Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають  за  її 
межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. 

     У тих випадках, коли договорами  (угодами)  між  Україною  та 
іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться  у 
цьому  Законі,  то  застосовуються  правила,   встановлені    цими 
договорами (угодами). 

     Стаття 2. Види державних пенсій 

     За цим Законом призначаються:
     а) трудові пенсії: 
        за віком; 
        по інвалідності; 
        в разі втрати годувальника; 
        за вислугу років. 
 

     {  Пункт  "б"  статті  2  втратив чинність на підставі Закону 
N 2603-IV ( 2603-15 ) від 31.05.2005 } 
 

     Стаття 3. Особи, які мають право на трудову пенсію 

     Право  на  трудову  пенсію  мають  особи,  зайняті  суспільно 
корисною працею,  при  додержанні  інших  умов,  передбачених  цим 
Законом:
     а)   особи,  які  працюють  на  підприємствах,  в  установах, 
організаціях,    кооперативах    (у    тому   числі   за   угодами 
цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм 
власності  та  господарювання,  або  є  членами колгоспів та інших 
кооперативів*,-  за  умови  сплати підприємствами та організаціями 
страхових  внесків до Пенсійного фонду України; { Пункт "а" статті 
3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3284-12 від 17.06.93 }
______________________________________ 
 *  Далі   іменуються  -  підприємства  та  організації, якщо   не 
обумовлено інше. 

     б)  особи,  які  займаються    підприємницькою    діяльністю, 
заснованою на особистій власності фізичної особи  та  виключно  її 
праці, - за умови сплати страхових  внесків  до  Пенсійного  фонду 
України;
     в) члени творчих спілок, а також інші творчі працівники,  які 
не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків  до 
Пенсійного фонду України;
     г)  інші  особи,  які  підлягають   державному    соціальному 
страхуванню;
     д)  працівники  воєнізованих  формувань,  які  не  підлягають 
державному  соціальному  страхуванню,  особи   начальницького    і 
рядового  складу  фельд'єгерської  служби  Міністерства    зв'язку 
України;
     е) вихованці, учні, студенти,  курсанти,  слухачі,  стажисти, 
клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;
     є)  особи,  які  стали  інвалідами  у  зв'язку  з  виконанням 
державних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій 
по рятуванню людського життя, охороні  державної,  колективної  та 
індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку;
     ж) особи, які здійснюють догляд  за  інвалідом  I  групи  або 
дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером,  який 
за висновком медичного  закладу  потребує  постійного  стороннього 
догляду;
     з) члени сімей осіб, вказаних у цій статті, і  пенсіонерів  з 
числа цих осіб - у разі втрати годувальника. 

     Стаття 4. Пенсійне забезпечення військовослужбовців та їх 
               сімей 

     Умови,   норми    та    порядок    пенсійного    забезпечення 
військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу 
органів внутрішніх справ та членів їх сімей встановлюються Законом 
України  про  пенсійне  забезпечення  військовослужбовців  та осіб 
начальницького  і  рядового  складу  органів  внутрішніх справ. Їм 
надається   також   право   на   одержання  пенсій  на  підставах, 
передбачених   цим   Законом,   незалежно  від  місця  проходження 
військової  служби.  При  цьому  всі  види  грошового забезпечення 
військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу 
органів внутрішніх справ враховуються нарівні із заробітною платою 
робітників і службовців.
{ Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N  3284-12  від 
17.06.93 } 
 

     { Стаття 5 втратила чинність у частині призначення соціальних 
пенсій на підставі Закону N 2603-IV ( 2603-15 ) від 31.05.2005 }
     Стаття 5. Особи, які мають право на соціальну пенсію 

     Право на соціальну пенсію мають усі  непрацездатні  громадяни 
на умовах, що визначаються цим Законом. 

     Стаття 6. Право вибору пенсії 

     Особам, які мають одночасно право на різні  державні  пенсії, 
призначається одна  пенсія  за  їх  вибором,  за  винятком  пенсій 
інвалідам внаслідок поранення, контузії чи  каліцтва, що  їх  вони 
дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків 
військової  служби,  або  внаслідок  захворювання, пов'язаного   з 
перебуванням  на  фронті  чи  з   виконанням    інтернаціонального 
обов'язку. 

     Стаття 7. Звернення за призначенням пенсії 

     Звернення  за  призначенням  пенсії  може  здійснюватися    у 
будь-який час після виникнення права на пенсію. 

     При цьому пенсії за віком  і  по  інвалідності  призначаються 
незалежно від того, припинено роботу на час звернення  за  пенсією 
чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років  призначаються  при 
залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. 

     Стаття 8. Кошти на виплату пенсій. 
               Звільнення пенсій від податків 

     Виплата   пенсій   здійснюється  з  коштів  Пенсійного  фонду 
України.
{  Частина  перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 2631-III ( 2631-14 ) від 11.07.2001 } 

     Пенсійний  фонд  України  є самостійною фінансово-банківською 
системою,   не  входить  до  складу  державного  бюджету  України, 
формується  за  рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і 
організаціями  (в  тому  числі  й  тими,  що  використовують працю 
громадян   за  угодами  цивільно-правового  характеру)  на  заходи 
соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від 
небезпечності,  шкідливості,  тяжкості  робіт  та стану інших умов 
праці,  страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою 
діяльністю,  обов'язкових  страхових  внесків  громадян,  а  також 
коштів  державного  бюджету  України. Положення про Пенсійний фонд 
України затверджується Кабінетом Міністрів України.
{  Частина  друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 3284-12 від 17.06.93 } 

     Фінансування  витрат  на  виплату  пенсій провадиться по всій 
території  України  щомісячно  незалежно  від надходжень коштів та 
соціально-економічного  стану  конкретних  регіонів   за   рахунок 
перерозподілу  коштів  Пенсійного  фонду  України  в межах країни. 
Забороняється розрив у  строках  фінансування  витрат  на  виплату 
пенсій у різних адміністративно-територіальних одиницях.
{ Статтю 8 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2631-III 
( 2631-14 ) від 11.07.2001 } 

     Пенсії не підлягають оподаткуванню. 

     Стаття 9. Добровільне страхування додаткової пенсії 

     Поряд з державним пенсійним забезпеченням трудящі мають право 
укладати договори  добровільного  страхування  додаткової  пенсії. 
Джерелом для  виплати  додаткової  пенсії  в  системі  Української 
державної  страхової  комерційної  організації  (Укрдержстрах)   є 
страховий фонд, який  складається  на  50  процентів  з  особистих 
внесків трудящих і на 50 процентів - з коштів  державного  бюджету 
України. 

     Підприємства  та  організації  за  рішенням  адміністрації  і 
виборного     органу     первинної    профспілкової    організації 
(профспілкового  представника),  якщо  це  передбачено колективним 
договором  (угодою),  а  також  колгоспи  та  інші  кооперативи за 
рішенням  загальних  зборів  можуть  відшкодовувати працівникам за 
рахунок власних коштів, призначених для оплати праці, повністю або 
частково  внески,  сплачені  ними  за  договорами    добровільного 
страхування  додаткової  пенсії.
{  Частина  друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003 } 

     Стаття 10. Органи, що здійснюють пенсійне забезпечення 

     Пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється 
органами Пенсійного фонду України ( 497-2002-п ).
{  Стаття  10  в  редакції  Закону  N  2981-III  (  2981-14  ) від 
17.01.2002 } 

     Стаття 11. Питання, що належать до відання Кабінету 
                Міністрів України 

     До  відання  Кабінету  Міністрів  України  належать  питання, 
пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій,  передбачених  цим 
Законом. 

                    Розділ II. ТРУДОВІ ПЕНСІЇ 

                           ПЕНСІЇ ЗА ВІКОМ 

     Стаття 12. Умови призначення пенсій за віком 

     Право на пенсію за віком мають:
     чоловіки - після досягнення 60 років і при  стажі  роботи  не 
менше 25 років;
     жінки  -  після  досягнення  55  років  і при стажі роботи не 
менше  20 років. 

     Стаття 13. Пенсії за віком на пільгових умовах 

     На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно 
від місця останньої роботи:
     а) працівники,  зайняті  повний  робочий  день  на  підземних 
роботах, на роботах  з  особливо  шкідливими  і  особливо  важкими 
умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад 
і показників, затверджуваним Кабінетом  Міністрів  України,  і  за 
результатами атестації робочих місць:
     чоловіки - після досягнення 50 років і при  стажі  роботи  не 
менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
     жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 
15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
     Працівникам, які мають  не  менше  половини  стажу  роботи  з 
особливо шкідливими і особливо важкими умовами  праці,  пенсії  на 
пільгових умовах призначаються із зменшенням  віку,  передбаченого 
статтею 12 цього Закону, на 1  рік  за  кожний  повний  рік  такої 
роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
     б) працівники, зайняті повний робочий день на  інших  роботах 
із  шкідливими  і  важкими  умовами  праці,  -  за  списком  N   2 
виробництв, робіт, професій, посад  і  показників,  затверджуваним 
Кабінетом Міністрів України, і за результатами  атестації  робочих 
місць:
     чоловіки - після досягнення 55 років і при  стажі  роботи  не 
менше 25 років, з них не менше 12 років 6  місяців  на  зазначених 
роботах;
     жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 
20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
     Працівникам,  які  мають  не  менше  половини  стажу роботи з 
шкідливими і важкими умовами праці,  пенсії  на  пільгових  умовах 
призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею  12  цього 
Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи  чоловікам 
і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;
     в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві 
сільськогосподарської  продукції  в  колгоспах,  радгоспах,  інших 
підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 
55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не 
менше 20 років на зазначеній роботі;
     г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами 
будівельних,  шляхових   і    вантажно-розвантажувальних    машин, 
змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, -  після  досягнення 
50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не 
менше 15 років на зазначеній роботі;
     д)  жінки,  які  працюють  доярками  (операторами   машинного 
доїння),  свинарками-операторами  в  колгоспах,  радгоспах,  інших 
підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років 
і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання 
встановлених норм обслуговування.
     Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в  порядку, 
що визначається Кабінетом Міністрів України;
     е) жінки, зайняті протягом  повного  сезону  на  вирощуванні, 
збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після  досягнення  50 
років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
     є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і 
машинах, - за списком  виробництв  і  професій,  затверджуваним  у 
порядку, що визначається  Кабінетом  Міністрів  України,  -  після 
досягнення 50 років і при стажі  зазначеної  роботи  не  менше  20 
років;
     ж) жінки, які працюють у  сільськогосподарському  виробництві 
та виховали п'ятеро  і  більше  дітей,  -  незалежно  від  віку  і 
трудового стажу, в порядку, що  визначається  Кабінетом  Міністрів 
України;
     з)  водії   міського  пасажирського  транспорту   (автобусів, 
тролейбусів, трамваїв) і  великовагових  автомобілів,  зайнятих  у 
технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:
     чоловіки - після досягнення 55 років і при  стажі  роботи  25 
років, в тому числі на зазначеній  роботі  не  менше  12  років  6 
місяців;
     жінки - після досягнення 50  років  і  при  стажі  роботи  20 
років, в  тому  числі  на  зазначеній  роботі  не  менше 10 років. 
{ Пункт "з" частини першої статті 13 в редакції Закону  N  2356-12
від 15.05.92 } 
 

     {  Частину  другу  статті  13  виключено  на  підставі Закону 
N 1461-III ( 1461-14 ) від 17.02.2000 } 
 

     {  Частину  третю  статті  13  виключено  на  підставі Закону 
N 198/96-ВР від 16.05.96 } 
 

     Працівникам інших виробництв, професій  та  посад  дострокові 
пенсії залежно від умов праці (але не раніш  як  після  досягнення 
55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися  за 
результатами   атестації   робочих   місць   за   рахунок   коштів 
підприємств та  організацій,  призначених  на  оплату  праці,  які 
перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату  пенсій  до 
досягнення працівником пенсійного віку,  передбаченого  статтею 12 
цього Закону.
{  Частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 198/96-ВР від 16.05.96 } 

     Порядок  пенсійного  забезпечення  осіб,  які  працювали   до 
введення в дію цього Закону на роботах  із  шкідливими  і  важкими 
умовами  праці,  передбачених  законодавством,  що  діяло  раніше, 
визначається статтею 100 даного Закону. 

     Контроль за правильністю  застосування  списків  на  пільгове 
пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих  місць 
на підприємствах та в  організаціях,  підготовка  пропозицій  щодо 
вдосконалення  цих  списків  покладаються  на  органи    Державної 
експертизи умов праці. Положення про органи  Державної  експертизи 
умов  праці  та  порядок  проведення  атестації   робочих    місць 
затверджуються Кабінетом Міністрів України. 

     Стаття 14. Особливості пенсійного забезпечення працівників, 
                зайнятих на підземних і відкритих гірничих 
                роботах та в металургії 

     Працівники, безпосередньо  зайняті  повний  робочий  день  на 
підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи  особовий  склад 
гірничорятувальних  частин)  по видобутку вугілля, сланцю, руди та 
інших корисних копалин,  на  будівництві  шахт  і  рудників  та  в 
металургії,  -  за  списком  робіт  і  професій,    затверджуваним 
Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію  незалежно  від 
віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25  років,  а 
працівники провідних професій на  цих  роботах: робітники очисного 
вибою, прохідники,  вибійники  на  відбійних  молотках,  машиністи 
гірничих  виймальних машин,  сталевари,  горнові,   агломератники, 
вальцювальники  гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів 
металу  (вогневим  засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи 
кранів    металургійного   виробництва   (відділень   нагрівальних 
колодязів  та  стриперних  відділень),  - за умови, якщо вони були 
зайняті  на  цих  роботах  не  менше  20  років.  Такий же порядок 
пенсійного    забезпечення    поширюється    і   на   працівників, 
безпосередньо  зайнятих  повний  робочий день на підземних роботах 
(включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по 
видобутку  вугілля,  сланцю,  руди  та  інших корисних копалин, що 
реструктуризуються  або  знаходяться  в  стадії ліквідації, але не 
більше  2  років.
{ Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами 
N  904-IV  (  904-15  )  від 05.06.2003, N 1111-IV ( 1111-15 ) від 
10.07.2003 } 

     При наявності стажу на підземних роботах  менше  10  років  у 
чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний  повний  рік 
цих робіт пенсійний вік, передбачений  статтею  12  цього  Закону, 
знижується на 1 рік. 

     Стаття 15. Пенсії громадянам, які постраждали від 
                Чорнобильської катастрофи 

     Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які 
постраждали від Чорнобильської  катастрофи,  визначаються  Законом 
Української РСР "Про статус  і  соціальний  захист  громадян,  які 
постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи" ( 796-12 ) або 
їм надається право на одержання пенсій на підставах,  передбачених 
цим Законом. 

     Стаття 16. Пенсії  за  віком  інвалідам,  учасникам  війни, 
                сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та 
                осіб начальницького  і  рядового  складу  органів 
                внутрішніх справ 

     Військовослужбовці, особи  начальницького  і  рядового складу 
органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також 
ті,  які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, 
одержаних  при  захисті  Батьківщини  або  при   виконанні   інших 
обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок 
захворювання,  пов'язаного з перебуванням на фронті чи  виконанням 
інтернаціонального обов'язку,  а також батьки і дружини (якщо вони 
не взяли повторний шлюб) військовослужбовців,  осіб начальницького 
і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) 
у  період  проходження  військової  служби  (виконання   службових 
обов'язків)   чи   після   звільнення  зі  служби,  але  внаслідок 
поранення,  контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків 
військової    служби    (службових    обов'язків),   захворювання, 
пов'язаного  з  перебуванням  на  фронті,  ліквідацією   наслідків 
Чорнобильської   катастрофи   чи   виконанням   інтернаціонального 
обов'язку, мають право на пенсію:
     чоловіки -  після  досягнення  55 років і при стажі роботи не 
менше 25 років;
     жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 
20 років.
{ Стаття 16 в редакції Закону N 3948-12 від 04.02.94 } 

     Стаття 17. Пенсії за віком багатодітним матерям і матерям 
                інвалідів з дитинства 

     Жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до 
восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства,  які  виховали 
їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після  досягнення 
50 років і при стажі роботи не менше 15 років із  зарахуванням  до 
стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і  "ж"  статті  56).  При 
цьому до числа інвалідів з дитинства належать також  діти-інваліди 
віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної  пенсії 
(стаття 94). 

     У разі відсутності  матері,  коли  виховання  дитини-інваліда 
здійснювалось його батьком, йому  призначається  пенсія  за  віком 
після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років. 

     Стаття 18. Пенсії за віком окремим категоріям громадян 

     Особи,  хворі  на  гіпофізарний    нанізм    (ліліпути), і 
диспропорційні карлики мають право на пенсію за віком:
     чоловіки - після досягнення 45 років і при  стажі  роботи  не 
менше 20 років;
     жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 
15 років;
     інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди  з  дитинства  I 
групи мають право на пенсію за віком:
     чоловіки - після досягнення 50 років і при  стажі  роботи  не 
менше 15 років;
     жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 
10 років. 

     Стаття 19. Розміри пенсій за віком 

     Пенсії  за  віком  призначаються  в  розмірі  55    процентів 
заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального  розміру  пенсії. 
За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам  і  20  років 
жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш  як 
на 1 процент мінімального розміру пенсії. 

     Працівникам, зайнятим на роботах,  передбачених  пунктом  "а" 
статті 13 і статтею 14 цього Закону, за кожний рік роботи, яка дає 
право на пенсію на пільгових  умовах,  пенсія  збільшується  на  1 
процент заробітку. 

     Мінімальний  розмір  пенсії за віком встановлюється у розмірі 
мінімального  споживчого  бюджету.  В   умовах   кризового   стану 
економіки  та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком 
встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості.
{ Частина третя статті  19  в  редакції  Закону  N  307/97-ВР  від 
04.06.97 } 

     Мінімальний  розмір пенсії за віком підвищується у зв'язку із 
збільшенням величини вартості мінімального споживчого  бюджету  чи 
межі малозабезпеченості.
{  Статтю  19  доповнено  частиною  четвертою  згідно  із  Законом 
N 307/97-ВР від 04.06.97 } 

     Максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох, а  для 
працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом "а"  статті 
13 і статтею 14 цього Закону, -  чотирьох  мінімальних  пенсій  за 
віком. 

     Розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до цієї статті, 
не  може  перевищувати  75  процентів  заробітку,   за    винятком 
мінімальних пенсій, підвищених за роки роботи  понад  25  років  у 
чоловіків і 20 - у жінок,  а  працівникам,  зайнятим  на  роботах, 
передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, - 85 
процентів заробітку. 

     З метою коригування рівнів пенсій, призначених до введення  в 
дію цього Закону, провадиться  їх  перерахунок  виходячи  з  рівня 
заробітної плати відповідних категорій працівників за станом на  1 
січня 1992 року. 

     Стаття 20. Пенсії за віком при неповному стажі роботи 

     Особам, які  не  мають  достатнього  для  призначення  повної 
пенсії стажу роботи (стаття 12), призначаються пенсії за віком при 
неповному стажі в розмірі, пропорційному  наявному  стажу  (стаття 
68), але не менше соціальної пенсії (пункт "б" статті 94). 

     При призначенні пенсій при неповному стажі не  застосовуються 
встановлені цим Законом пільгові  умови  за  віком  і  стажем  для 
призначення пенсій. 

     Стаття 21. Надбавки до пенсії за віком 

     До пенсії за віком, у тому числі  обчисленої  в  мінімальному 
розмірі, встановлюються такі надбавки:
     а) непрацюючим пенсіонерам, які  мають  на  своєму  утриманні 
непрацездатних членів сім'ї (статті 37, 38, 40, 41), - на  кожного 
непрацездатного  члена  сім'ї  в  розмірі    соціальної    пенсії, 
передбаченої для відповідної категорії непрацездатних; 

     {  Пункт  "б"  частини  першої  статті  21 втратив чинність у 
частині   призначення   надбавки  на  догляд  на  підставі  Закону 
N 2603-IV ( 2603-15 ) від 31.05.2005 }
     б)  одиноким  пенсіонерам, які за висновком медичних закладів 
потребують  постійного  стороннього догляду, - на догляд за ними в 
розмірі соціальної пенсії (пункт "б" статті 94); 

     в)   пенсіонерам,  які  набули  відповідно  до  законодавства 
колишнього  Союзу  РСР право на надбавку до пенсії за роботу після 
досягнення пенсійного віку,  - в  розмірі  10  процентів  основної 
пенсії  за кожний повний рік роботи після призначення пенсії,  але 
не  більше  40  процентів;  {  Частину  першу  статті 21 доповнено 
пунктом  "в"  згідно із Законом N 112/98-ВР від 11.02.98 - набирає 
чинності з 1 липня 1998 року }
     г)  особам, які набули права на пенсію за віком відповідно до 
цього  Закону  і  мають стаж роботи, передбачений статтею 12 цього 
Закону,  але  після  досягнення  пенсійного  віку  виявили бажання 
працювати і одержувати пенсію з більш пізнього строку, - в розмірі 
10  відсотків  основного  розміру  пенсії без урахування надбавок, 
підвищень,  додаткової  пенсії  за  кожний повний рік роботи після 
досягнення   пенсійного  віку,  але  не  більш  як  40  відсотків; 
{  Частину першу статті 21 доповнено пунктом "г" згідно із Законом 
N 854-IV ( 854-15 ) від 22.05.2003 }
     д)  пенсіонерам,  крім  осіб,  зазначених  у  пункті "в" цієї 
статті,  які  мають  стаж  роботи,  передбачений  статтею 12 цього 
Закону,  і  в  період  роботи  відмовились  одержувати пенсію, - у 
розмірі  10  відсотків  основного  розміру  пенсії  без урахування 
надбавок, підвищень, додаткової пенсії за кожний повний рік роботи 
після  відмови від одержання пенсії, але не більш як 40 відсотків. 
{  Частину першу статті 21 доповнено пунктом "д" згідно із Законом 
N 854-IV ( 854-15 ) від 22.05.2003 } 

     Надбавки,  встановлені  відповідно  до пунктів "в", "г" і "д" 
частини  першої цієї статті, зберігаються при переведенні на інший 
вид трудової пенсії.
{  Статтю  21 доповнено частиною другою згідно із Законом N 854-IV 
( 854-15 ) від 22.05.2003 } 

     Надбавки, передбачені  цією  статтею,  можуть  нараховуватись 
одночасно. 

     Стаття 22. Період, на який призначаються пенсії за віком 

     Пенсії за віком призначаються довічно,  незалежно  від  стану 
здоров'я. 

                    ПЕНСІЇ ПО ІНВАЛІДНОСТІ 

     Стаття 23. Умови призначення пенсій по інвалідності 

     Пенсії  по  інвалідності  призначаються  в   разі    настання 
інвалідності, що спричинила повну або  часткову  втрату  здоров'я, 
внаслідок:
     а) трудового каліцтва або професійного захворювання;
     б)  загального  захворювання  (в  тому  числі  каліцтва,   не 
пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). 

     Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли 
настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи 
після припинення роботи. 

     Стаття 24. Групи інвалідності 

     Залежно від ступеня втрати здоров'я інваліди  поділяються  на 
три групи. 

     Причини  і  групи  інвалідності,  а  також    час    настання 
інвалідності встановлюються органами медико-соціальної експертизи, 
що діють на підставі Положення про них, затверджуваного  Кабінетом 
Міністрів України. 

     Стаття 25. Стаж роботи, який дає право на пенсію по 
                інвалідності 

     Пенсії  по  інвалідності  внаслідок  трудового  каліцтва   чи 
професійного захворювання (стаття 26) призначаються незалежно  від 
стажу роботи. 

     Пенсії  по  інвалідності  внаслідок  загального  захворювання 
призначаються при наявності такого стажу роботи  на  час  настання 
інвалідності:
 -----------------------------------------------------------------
                                             Стаж роботи (в роках)
 -----------------------------------------------------------------
     До досягнення 23 років                            1
     від 23 років до досягнення 26 років               2
     від 26 років до досягнення 31 року                3
     від 31 року до досягнення 36 років                5
     від 36 років до досягнення 41 року                7
     від 41 року до досягнення 46 років                9
     від 46 років до досягнення 51 року               11
     від 51 року до досягнення 56 років               13
     від 56 років до досягнення 61 року               14
     від 61 року і старші                             15 

     Якщо було набуто стажу роботи,  необхідного  для  відповідної 
вікової групи, і робота продовжувалась при переході  до  наступної 
вікової групи, то умова про стаж  вважається  виконаною  незалежно 
від вимог, встановлених для наступної вікової групи. 

     Особам,  які   стали    інвалідами    внаслідок    загального 
захворювання в період роботи або після її припинення до досягнення 
20 років, пенсії призначаються незалежно від стажу роботи. 

     При переведенні з пенсії по інвалідності внаслідок  трудового 
каліцтва або професійного захворювання на пенсію  по  інвалідності 
внаслідок загального захворювання необхідний стаж визначається  за 
віком на час початкового встановлення інвалідності. 

     Стаття 26. Інвалідність внаслідок трудового каліцтва або 
                професійного захворювання 

     Інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового 
каліцтва, якщо  нещасний  випадок,  який  спричинив  інвалідність, 
стався (крім випадків протиправного діяння):
     а) при виконанні трудових обов'язків (у тому  числі  під  час 
відрядження), а також при здійсненні  будь-яких  дій  в  інтересах 
підприємства або організації, хоча б і без спеціального доручення;
     б) по дорозі на роботу або з роботи;
     в) на території підприємства, організації або в іншому  місці 
роботи протягом робочого часу (включаючи і  встановлені  перерви), 
протягом  часу,  необхідного  для  приведення  в  порядок  знарядь 
виробництва,  одягу  тощо  перед  початком  або  після  закінчення 
роботи;
     г) поблизу підприємства, організації або іншого місця  роботи 
протягом робочого часу (включаючи  і  встановлені  перерви),  якщо 
перебування там  не  суперечило  правилам  внутрішнього  трудового 
розпорядку;
     д) при виконанні державних або громадських обов'язків;
     е) при виконанні дій по рятуванню людського життя, по охороні 
державної, колективної та індивідуальної  власності,  а  також  по 
охороні правопорядку. 

     Список професійних захворювань затверджується в  порядку,  що 
визначається Кабінетом Міністрів України. 

     Стаття 27. Пенсії по інвалідності громадянам України - 
                переселенцям з інших держав 

     Громадянам України - переселенцям  з  інших  держав,  які  не 
працювали в Україні, пенсії призначаються:
     а)  по  інвалідності  внаслідок  трудового    каліцтва    або 
професійного захворювання - незалежно від стажу роботи;
     б) по інвалідності внаслідок загаль